30 травня в Народному домі міста Перемишль з ініціативи Стефанії та Михайла Марковичів, засновників Фундації «Новиця», було організовано виставку живопису знаного львівського митця Петра Сипняка.
До експозиції увійшли пейзажі та картини з циклу «Чумаки».
Використання густого пастозного мазка, багатої палітри зелені, жовто-золотистих відтінків і м’якого розсіяного світла створювало враження присутності — ніби ти сам стоїш серед трав, чуєш шелест листя, дихаєш лісовим повітрям.

Ідеєю виставки було створити атмосферу мистецької майстерні — живого простору, де народжується творчість. Картини були не лише розвішані на стінах, а й стояли на підлозі, розміщені з певним хаотичним ритмом, який, утім, формував цілісне відчуття затишку й справжнього мистецького середовища.
Особливу атмосферу додав сам художник, який привіз із собою мольберт, полотно, фарби й упродовж вернісажу малював просто на очах у глядачів. Темою роботи стали чумаки — улюблений образ митця. Така жива присутність творчого процесу надавала події невимушеності, теплоти й справжнього натхнення.

Після завершення виставки картина, створена під час відкриття, буде подарована Українському Народному дому як символ подяки та мистецької єдності.

У межах відкриття виставки відбувся перформанс, який виконала відома акторка Лідія Данильчук. Зворушливий уривок із вистави «Білі мотилі, плетені ланцюги» за новелами Василя Стефаника додав особливої емоційної глибини й став яскравим акцентом події.

Цікавий екскурс в історію та діяльність Народного дому провів Ігор Горків — віце-голова Об’єднання Українців Польщі (ОУП), а також голова відділу ОУП у Перемишлі.

Ведучою вернісажу була Катерина Комар-Мацинська — спеціалістка з комунікації та промоції Українського Народного дому в Перемишлі, завдяки якій подія пройшла злагоджено й атмосферно.

Чудова організація вернісажу, тепла атмосфера і щире зацікавлення відвідувачів створили справжнє мистецьке свято. А ще світило довгоочікуване сонце — як добрий знак і завершальний акорд цієї події.